Що варто знати про імунізацію
Останній тиждень квітня – тиждень імунізації. Активну імунізацію/вакцинацію вважають одним із десяти видатних досягнень охорони здоров’я XX століття. Це один із найефективніших методів боротьби з небезпечними захворюваннями – правцем, дифтерією, гепатитом, кашлюком та багатьма іншими. Суть методу полягає у введенні людині спеціальної вакцини, що активізує захисні реакції організму. Перше щеплення відбулося в кінці 18-го століття.
Останній тиждень квітня – тиждень імунізації.
Активну імунізацію/вакцинацію вважають одним із десяти видатних досягнень охорони здоров’я XX століття. Це один із найефективніших методів боротьби з небезпечними захворюваннями – правцем, дифтерією, гепатитом, кашлюком та багатьма іншими. Суть методу полягає у введенні людині спеціальної вакцини, що активізує захисні реакції організму. Перше щеплення відбулося в кінці 18-го століття.
Згідно з твердженнями фахівців, вакцинація допомагає запобігти безлічі смертей від інфекційних захворювань. Для того, щоб вироблявся імунітет правильно, а негативні наслідки були мінімальними, враховуються багато факторів. Серед них і вік, і стан здоров’я, і уразливість до певних хвороб деяких категорій населення. Варто відзначити, що імунізація – це відмінний спосіб профілактики як самих захворювань, так і їх широкого розповсюдження (наприклад, туберкульозу).
Активна імунізація
Може бути як природною, так і штучною. Природна імунізація виникає після перенесеної хвороби. Штучна ж здійснюється шляхом введення вакцин.
Вакцини можуть бути живими, мертвими мікроорганізмами, хімічними, створеними за допомогою генної інженерії, багатокомпонентними, з фрагментами ДНК мікроба. Таким чином, активна імунізація сприяє тривалому ефекту, захищаючи організм від гострих інфекцій.
Введення вакцини може відбуватися різними способами: внутрішньовенно, у м’яз, під шкіру або внутрішньошкірно (найбільше ефективно).
При активній імунізації необхідний правильний розрахунок дози препарату. Якщо норма перевищена, можливий рецидив хвороби. При її зниженні вакцинація буде малоефективною.
Живий вірус, розмножуючись в організмі, стимулює клітинний, секреторний, гуморальний імунітет. Однак такий спосіб імунізації має свої недоліки. Насамперед можливе прогресування хвороби. Також такі вакцини однокомпонентні, оскільки комбінація їх з іншими мікроорганізмами може дати непередбачену реакцію.
Активна імунізація – це спосіб, що не підходить для людей з імунодефіцитом, пацієнтам з лейкозом, лімфомою, а також тим, хто проходить радіотерапію. Забороняється введення таких вакцин і вагітним жінкам.
Застосування анатоксинів
Нерідко при імунізації застосовують анатоксини. Це речовини, які одержують шляхом впливу на токсин формаліном. Таким чином, він знешкоджується, але зберігає імуномодулюючі властивості. Такі анатоксини використовують для щеплення від правця, дифтерії. Цю вакцинацію проводять у два етапи. Потім через рік проводять ревакцинацію.
Пасивна імунізація
Тимчасовий імунітет створюється з допомогою пасивної імунізації. При цьому вводяться антитіла до певних антигенів. Як правило, цей спосіб використовується за умови, коли активна імунізація не була проведена, для лікування після укусів павуків, змій.
Таким чином, пасивна імунізація – це метод, який дає лише короткочасний ефект (хоча і миттєвий) і зазвичай застосовується після контакту зі збудником. Використовують при цьому такі препарати, як людський імуноглобулін (нормальний та специфічний), спеціальні сироватки.
Показаннями до використання імуноглобулінів є профілактика гепатиту, кору, імунодефіцитний стан, затяжні запальні процеси та інфекції. Отримують імуноглобулін із плазми крові дорослої людини. Її попередньо тестують на наявність інфекції. Вводять такі препарати внутрішньом’язово. Максимальна кількість антитіл спостерігається вже на другу добу. Приблизно через 4 тижні вони розпадаються. Інколи при ін’єкції виникають хворобливі відчуття. Тому фахівці рекомендують вводити препарати досить глибоко.
Асоційовані препарати для вакцинації
У ряді випадків практикується асоційована імунізація. Це використання препаратів, що складаються з різних антигенів. Головною перевагою цього способу є зменшення кількості ін’єкцій, необхідних для запровадження кожного антигену. До того ж така вакцинація сприяє виробленню імунітету за досить короткий строк і дозволяє комбінувати антигени в різних варіантах (в залежності від епідситуації). Яскравим представником є препарат від коклюшу, правця та дифтерії.
Турова вакцинація
Для того щоб швидко роз’єднати ланцюг передачі певного захворювання, проводиться турова імунізація. Це комплекс заходів, спрямованих на проведення вакцинації дітей (незалежно від того, чи були вони щеплені раніше).
Зазвичай терміни турової імунізації складають від одного тижня до одного місяця. Основна мета таких дій полягає у щепленні всіх груп населення від певної хвороби. Часто такі заходи проводяться в країнах, що розвиваються (поширення інфекції там зустрічається часто, а документація про вакцинацію, як правило, відсутня).
Післявакцинальна реакція
Порушення стану здоров’я, що розвинулося після й імовірніше за все внаслідок імунізації, яке швидко минає без наслідків і характеризується короткою тривалістю (від кількох годин до 1-2 діб). ПВР виникають з достатньо високою постійністю та частотою, а також мають характерний і стереотипний перебіг для зазначеної вакцини. Прояви та частота ПВР визначають ступінь реактогенності вакцини.
Післявакцинальні ускладнення
Це небажані патологічні процеси, що розвинулися після й імовірніше за все внаслідок імунізації та характеризуються тяжкими або стійкими порушеннями у стані здоров’я після щеплення і потребують серйозних терапевтичних втручань, наприклад анафілактичний шок, судоми, неврологічні порушення, алергійні реакції різного ступеня тяжкості.
Як допомогти дитині перенести вакцинацію
Ін’єкції викликають у дітей больові відчуття (короткочасні). Тому перед вакцинацією дитину бажано заспокоїти.
Якщо після щеплення піднімається температура (особливо вище 39 °С), слід дати лікарські препарати для її зниження. Як правило, в цей період дитина вередує, погано їсть. Не варто проводити з ним активні ігри, примушувати їсти. Краще вибрати якісь спокійні заняття. Необхідно створити в приміщенні комфортні кліматичні умови: повітря не повинен бути сухим, а температура – занадто високою.
Якщо після вакцинації від кору, краснухи і т. п. з’явилася висипка, то це не повинно насторожувати. Зазвичай вона минає через кілька днів. Однак будь-які тривалі зміни в поведінці, судоми, проблеми з диханням, млявість упродовж тривалого часу – серйозний привід звернутися до фахівця.
Катерина Степаниця, лікар-педіатр
КНП «Центр ПМСД Білицької селищної ради»
