НАСЛІДКИ ВИКРИВЛЕННЯ ХРЕБТА У ДОРОСЛИХ. ПРОФІЛАКТИКА
Наслідки викривлення хребта у дорослих. Профілактика
30 червня – Міжнародний день боротьби зі сколіозом. Сколіоз – це захворювання опорно-рухового апарата, що характеризується боковим викривленням нормальної вертикальної лінії хребта, при якому виникає бокове відхилення тулуба у фронтальній площині¸ ротація хребців в аксіальній площині, а також зміни сагітального контуру хребців.
Згідно з міжнародною статистичною класифікацією розрізняють такі види сколіозу: вроджена деформація хребта; вроджений сколіоз зумовлений вадою розвитку кісток; кіфоз позиційний; інший вторинний кіфоз; інший і неуточнений кіфоз; синдром прямої спини; інший лордоз; лордоз, не уточнений; інфантильний ідіоматичний сколіоз; ювенільний ідіопатичний сколіоз; інший ідіопатичний сколіоз; оракогенний сколіоз; нервово-м’язевий сколіоз; інший вторинний сколіоз; нші форми сколіозу; сколіоз не уточнений.
До цього часу причина деформації хребта повністю не встановлена. Найбільш розповсюджена теорія дисбалансу росту передніх та задніх відділів хребта. Виникають анатомічні зміни в хребцях, міжхребцевих дисках, грудній клітці. Виникають відносні укорочення кінцівок, що призводить до дегенеративно-дистрофічних змін в суглобах, проблем із функціонуванням дихальної, серцево-судинної систем. Хворі страждають від спинального болю, що є наслідком розвитку остеохондрозу та деформуючого спондільозу.
Викривлення хребта викликають не лише косметичні дефекти, а й різноманітні серйозні медичні наслідки: значні та незворотні деформації хребта, грудної клітини; порушення функції дихання, зниження життєвої ємності легень; проблеми з мобільністю суглобів хребта; виникнення таких серйозних медичних проблем як: міжхребетні грижі, остеопороз, остеохондроз, міозити, деформуючі хвороби суглобів тощо; порушення функціонування серцево-судинної системи; порушення функціонування шлунково-кишкового тракту.
При вродженому сколіозу деформація хребта може поєднуватися зі зрощеними ребрами в ділянці аномальної будови хребта, аномальним розвитком хребців, спинного мозку, вадою розвитку серця, сечовидільної системи та іншими хворобами.
Лікування сколіотичної хвороби є консервативне та хірургічне. Консервативне лікування передбачає ортопедичний режим; фізіотерапевтичне лікування; корсетотерапія; медикаментозне лікування; санаторно-курортне лікування. Хірургічне лікування проводиться при виражених деформаціях хребта, грудної клітини для стабілізації деформації; етапної корекції деформації; одномоментної корекції деформації. За відсутності адекватного лікування сколіотичної хвороби та прогресуючого перебігу виникають проблеми з працездатністю хворих. Четверта ступінь сколіозу є показанням до направлення на МСЕК.
Прогноз залежить від віку, в якому діагностовано хворобу; від проведеного лікування; типу аномалії хребта, що спонукала до розвитку деформації. Також величина деформації залежить від генетичних факторів, індивідуальних особливостей організму.
Дмитро Лісконіг, лікар-ортопед-травматолог, КП «4-а МКЛ ПМР».
