Симон Петлюра: 100 років пам'яті про символ української волі та державності
Наприкінці травня Україна вшановує пам’ять Симона Петлюри – 22 травня
виповнюється 145 років від дня його народження, а 25 травня – 100 років з часу
загибелі від рук московського агента.
Симон Петлюра є символом українського національно-визвольного руху.
Як очільник української держави, організатор українських збройних сил часів
Української революції, Головний отаман військ і флоту УНР він здійснив
винятковий внесок в українське державотворення початку XX століття та опір
російській агресії періоду Української революції 1917-1921 років.
Саме у протистоянні із більшовицькою Росією Симон Петлюра став для
українства уособленням ідеї свободи, а для ворогів – бандитом, ім’ям якого
назвали цілі поколінні послідовників. Петлюрівці, як і мазепинці, і бандерівці,
вселяли у росіян страх і ненависть, адже волелюбність, завзятість і незламність
в українцях пробудили якраз такі потужні особистості, як Мазепа, Петлюра,
Бандера.
У наукових виданнях, підручниках і словниках СРСР «петлюрівщина»
визначалася як «контрреволюційний буржуазно-націоналістичний рух на
Україні періоду іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни,
очолюваний одним із ватажків дрібнобуржуазної націоналістичної партії
українських соціал-демократів Петлюрою». Участь у «петлюрівщині», тобто в
боротьбі за незалежну Україну, ще довго залишалася приводом для
звинувачень в СРСР. Петлюрівців зображували винятково в негативних
контекстах, їм надавали непривабливі епітети та неприємну зовнішність. Образ
петлюрівців як шкідників, зрадників і противників нової совєтської влади
швидко ввійшов у совєтський побут.
Упродовж життя Симон Петлюра боровся за українську незалежність не
лише зброєю, а й словом: як журналіст, арткритик, редактор провідних
українських журналів. У найсуворіші часи російської цензури організовував
нелегальні друкарні. Навіть на еміграції лідер УНР продовжив видавничу
справу – заснував журнали «Табор», «Тризуб», інші, які перетворювали слово
на зброю в боротьбі за вільну Україну.
У 1921 році Симон Петлюра вимушено покинув терени України. Проте не
відмовився від політичної боротьба за незалежність УНР. Совєтські ж
спецслужби не полишали Петлюру в спокої, узяли собі за мету знеславити і
зганьбити ім’я Симона Петлюри та його прихильників.
Вбивство Симона Петлюри справило неабияке враження на українську
еміграцію. Член уряду УНР, дипломат Олександр Шульгин згадував, що подія
об’єднала до того розрізнені кола української еміграції. Симон Петлюра своїм
життям і своєю смертю засвідчив, що тільки в єдності українці здатні вистояти
та перемогти.
Минуло 100 років від дня смерті Симона Петлюри, але він лишається
символ боротьби за вільну Україну. На його честь в населених пунктах
називають об’єкти топоніміки, зводять пам’ятники, пишуть мурали. А головне
– пам’ять про Симона Петлюри увічнена в сучасному українському війську.
