ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАФТОГАЗГЕОРОЗВІДКА"
Додаток 2
до Порядку передачі документації для
надання висновку з оцінки впливу на
довкілля та фінансування оцінки
впливу на довкілля
Дата:
(дата офіційного опублікування в Єдиному
реєстрі з оцінки впливу на довкілля
(автоматично генерується програмними
засобами ведення Єдиного реєстру з оцінки
впливу на довкілля не зазначається
суб’єктом господарювання)
Реєстраційний номер 9435
(реєстраційний номер справи про оцінку
впливу на довкілля планованої діяльності
(автоматично генерується програмними
засобами ведення Єдиного реєстру з оцінки
впливу на довкілля, для паперової версії
зазначається суб’єктом господарювання)
ПОВІДОМЛЕННЯ
про плановану діяльність, яка підлягає оцінці
впливу на довкілля
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАФТОГАЗГЕОРОЗВІДКА"
43027125
(повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця,
ідентифікаційний код або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті)
інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.
1. Інформація про суб’єкта господарювання.
Україна, 04119, місто Київ, вул.Джонса Ґарета, будинок 8, літера 20д 380990389333
(місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи - підприємця (поштовий індекс, адреса),
контактний номер телефону)
2. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи.
Планована діяльність, її характеристика.
Облаштування Будищансько-Чутівської площі: здійснення робіт з капітального ремонту
свердловини No 110 Руновщинського родовища Академіка Шпака Будищансько-Чутівської площі,
пов’язаного зі зміною об’єкта експлуатації свердловини, із кріпленням сипких колекторів;
відновленням герметичності обсадної колони і ліквідацією її деформації; з бурінням другого
стовбура; з інтенсифікацією припливу вуглеводнів; з обмеженням припливу пластових,
закачуваних вод; з ловильними та іншими роботами з підземним обладнанням; з консервацією,
розконсервацією та ліквідацією свердловини.
Технічна альтернатива 1.
Здійснення капітального ремонту свердловини No 110 Руновщинського родовища Академіка
Шпака Будищансько-Чутівської площі, пов’язаного зі зміною об'єкта експлуатації свердловин; із
кріпленням сипких колекторів; відновленням герметичності обсадної колони і ліквідацією її
деформації; з бурінням другого стовбура; з інтенсифікацією припливу вуглеводнів; з обмеженням
припливу пластових, закачуваних вод; з ловильними та іншими роботами з підземним
обладнанням; з консервацією, розконсервацією і ліквідацією свердловин, проводитиметься із
застосуванням ефективного і сучасного обладнання, включаючи мобільні бурові установки з
дизельним приводом та присвердловинне обладнання для виконання операцій на існуючих
свердловинах. Капітальні ремонти передбачають відновлення і покращення працездатності
свердловин як споруд для видобування газу, а також для керування розробкою покладів чи
родовищ. Застосування більш ефективного і сучасного обладнання дозволить підвищити
продуктивність свердловин і зменшить витрати на їх експлуатацію.
Технічна альтернатива 2.
Щодо капітального ремонту свердловини No 110 Руновщинського родовища Академіка Шпака
Будищансько-Чутівської площі, пов’язаного зі зміною об'єкта експлуатації свердловин; із
кріпленням сипких колекторів; відновленням герметичності обсадної колони і ліквідацією її
деформації; з бурінням другого стовбура; з інтенсифікацією припливу вуглеводнів; з обмеженням
припливу пластових, закачуваних вод; з ловильними та іншими роботами з підземним
обладнанням; з консервацією, розконсервацією і ліквідацією свердловин, розглядалась
альтернатива з використанням мобільних бурових установок, обладнаних електричним
приводом, але у зв’язку із значною віддаленістю об’єктів проведення капітальних ремонтів від
електромережі, необхідної потужності, використання мобільних бурових установок із
електричним приводом обмежене. Також технічна альтернатива 2 не розглядається, оскільки
проведення капітальних ремонтів свердловин є невід’ємним процесом видобування газу,
попереджує зменшення подачі природного газу в газотранспортну систему України, забезпечує
безаварійну роботу існуючих об’єктів використання надр та виконання заходів щодо промислової
безпеки при надрокористуванні.
3. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи.
Полтавська обл. Полтавський р-н за межами населеного пункту.
3.1 Територіальні громади, які можуть зазнати впливу планованої діяльності.
Новоселівська територіальна громада Полтавського району Полтавської області.
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1.
Полтавська обл. Полтавський р-н .
Проведення капітального ремонту свердловини No 110 Руновщинського родовища Академіка
Шпака Будищансько-Чутівської площі передбачається на майданчику в межах адміністративного
підпорядкування Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, в
межах земельної ділянки площею орієнтовно 1,2385 га, кадастровим номером
5324084600:00:066:0073, на підставі правовстановлюючих документів на користування землею,
оформлених у відповідності до законодавства України. Найближча житлова забудова від гирла
свердловини знаходиться на відстані більше 500 м в північно-західному напрямку, в селі Шили.
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 2.
Полтавська обл. Полтавський р-н .
Територіальні альтернативи не розглядаються. Виконання капітального ремонту свердловини
No 110 Руновщинського родовища Академіка Шпака Будищансько-Чутівської площі планується
здійснювати на вже облаштованій ділянці під існуючою свердловиною. Межі Будищансько-
Чутівської площі визначені географічними координатами кутових точок відповідно Спеціального
дозволу на користування надрами No 5510 від 25.05.2023 р.
4. Соціально-економічний вплив планованої діяльності.
Реалізація планованої діяльності дасть можливість забезпечення енергоресурсами населення
і промисловості, створення додаткових робочих місць, збільшення надходжень грошових коштів у
бюджет району, що сприятиме розвитку державних, соціальних, господарських програм. В
економічному відношенні район, переважно, сільськогосподарський. Місцеве населення
зацікавлене у розвитку нафтогазовидобувної галузі, оскільки розподіл коштів між бюджетами
різних рівнів передбачає 2% рентної плати за користування надрами до районних бюджетів, 2%
до обласних бюджетів за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів
та 1% до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням (якщо створено ОТГ, то
вона отримує 3%, а до районного бюджету кошти не надходять). З метою недопущення
погіршення соціально-економічного стану районів планованої діяльності при експлуатації
об’єктів та обладнання, використовуються сучасні екологічно безпечні технології.
5. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності
(потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо).
Геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка
Будищансько-Чутівської площі з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка
родовищ) проводиться на підставі Спеціального дозволу на користування надрами на розширену
площу 256,8 км2 No5510 від 25 травня 2023 року, наданого надрокористувачу ТОВ
«НАФТОГАЗГЕОРОЗВІДКА». Пошукову свердловину No110 Руновщинська закладено згідно з
«Проектом пошуково–розвідувального буріння на Руновщинській площі» в Південно-
Руновщинському тектонічно екранованому приштоковому блоці. Мета буріння свердловини –
вивчення геологічної будови об’єкту в підкозирковій частині штоку та визначення перспектив
нафтогазоносності продуктивних горизонтів нижньої пермі (продукт.гориз. А- 3-8), верхнього
карбону (продукт.гориз. Г-9-10) та середньокамяновугільних відкладів. Фактична глибина
свердловини – 4035 м. Свердловина No 110 розташована на відстані 1650 м на південний захід від
свердловини No3 Руновщинської родовища. В період з 6 вересня 2018 року по 27 вересня 2018
року були виконані роботи з консервації свердловини No110 Руновщинського родовища Академіка
Шпака Будищансько-Чутівської площі. Після робіт з капітального ремонту передбачається
підключення свердловини No110 Руновщинського родовища Академіка Шпака Будищансько-
Чутівської площі в шлейф свердловини No1 Академіка Шпака, орієнтовна довжина шлейфу до 500
м. Згідно П. 30 розділу ХІV «Правил розробки нафтових і газових родовищ», затверджених
Наказом Мінприроди від 15.03.2017 No 118, до капітального ремонту свердловин належать
роботи, пов'язані: зі зміною об'єкта експлуатації свердловин; із кріпленням сипких колекторів;
відновленням герметичності обсадної колони і ліквідацією її деформації; з бурінням другого
стовбура; з інтенсифікацією припливу вуглеводнів; з обмеженням припливу пластових,
закачуваних вод; з ловильними та іншими роботами з підземним обладнанням; з консервацією,
розконсервацією і ліквідацією свердловин. Капітальні ремонти проводяться із застосуванням
ефективного і сучасного обладнання, включаючи мобільні бурові установки з дизельним
приводом та при свердловинне обладнання для виконання операцій на існуючих свердловинах, в
тому числі: насосні агрегати, блендери, гідратаційні установки, установки для подачі сипучих
матеріалів, установки фільтрування та нагріву води, блоки маніфольдів з агрегатними лініями
високого тиску, автокрани/маніпулятори, агрегати для підтримання тиску затрубного простору,
ємності та інше супутнє обладнання. Зміна об'єкта експлуатації свердловин передбачає перехід
на інші горизонти. Перехід на вищезалягаючий горизонт здійснюють у випадках, коли необхідно
припинити експлуатацію даного горизонту або з технічних причин. Для цього в колоні над
експлуатованим горизонтом встановлюють цементний міст, надійно ізолюючи горизонт від
проникнення сторонньої води шляхом цементування під тиском через отвори фільтра. Якщо від
експлуатованого до нового горизонту є значна відстань, міст можна встановлювати
цементуванням без тиску. Перехід на нищезалягаючий здійснюють переважно у випадках, коли
сусідні свердловини, що мали видобути з нього вуглеводні, вибули з експлуатації з тих чи інших
геолого-технічних причин. Для цього стовбур свердловини і вибій обстежують конусною
свинцевою печаткою для визначення справності колони і чистоти вибою. Після цього
експлуатований горизонт цементують під тиском через отвори фільтра, розбурюють цементний
міст до необхідної глибини і випробовують колону на герметичність. Кріплення свердловин
здійснюється для зміцнення (укріплення) стінок бурових свердловин обсадними трубами і
тампонажним розчином. Найпоширеніше кріплення свердловин послідовним опусканням і
цементуванням напрямної колони, кондуктора, проміжної і експлуатаційної колон. Проміжна і
експлуатаційна колони можуть бути спущені повністю, секціями і у вигляді потайних обсадних
колон, які, як правило, входять в черевик (башмак) попередньої колони і в процесі проходження
свердловини можуть бути нарощені до гирла. У процесі буріння розкриваються різні за
літологічним складом, фізико-хімічними властивостями, ступенем насиченості і видом
пластового флюїду гірські породи. Поряд із стійкими породами залягають нестійкі та
слабозцементовані породи, які після розбурювання легко осипаються, руйнуються або
випучуються. Для попередження порушення стійкості стінок свердловини, її стовбур необхідно
укріплювати. Кріплення свердловини здійснюється з метою: 1. створення довговічного і
герметичного каналу для транспортування пластового флюїду від експлуатаційних горизонтів на
денну поверхню або робочих агентів у зворотному напрямку; 2. герметичного розмежування всіх
проникних горизонтів один від одного; 3. закріплення стінок свердловини, складених нестійкими
породами; 4. захисту експлуатаційного каналу від корозії в результаті дії пластових флюїдів.
Ліквідація негерметичності експлуатаційної колони передбачає комплекс робіт в свердловині,
направлений на відновлення цілісності експлуатаційної колони механічними, хімічними або
комбінованим способами. Схема класифікації ушкоджень обсадних колон наступна: 1 група -
дефекти металургійного виробництва (порушення обсадних труб при виготовленні); 2 група -
дефекти, що виникають при порушеннях правил навантаження, розвантаження, перевезення і
зберігання труб (порушення обсадних труб при транспортуванні і зберіганні); 3 група - дефекти,
що з'являються в процесі експлуатації (порушення цілісності обсадних труб при експлуатації).
Дослідження свердловин при плануванні і здійсненні ремонту кріплення виконують з метою
виявлення і виділення інтервалів негерметичності обсадних колон і цементного кільця за ними;
вивчення гідродинамічних і температурних умов ділянки стовбура, що ремонтується; контролю
положення муфт обсадної колони, інтервалів перфорації, штучного вибою, інструмента,
спущеного для ремонтних операцій, допоміжних ізолюючих мостів, патрубків; оцінки якості
проміжних операцій і ремонту в цілому. Порядок відновлення герметичності експлуатаційних
колон свердловин передбачає: 1. підготовчі роботи; 2. ремонтно - ізоляційні роботи; 3.
виправлення зім'ятих ділянок експлуатаційних колон; 4. виправлення негерметичності
цементного кільця; 5. нарощування цементного кільця за обсадною колоною; 6. усунення
негерметичності обсадної колони методом тампонування; 7. установка сталевих пластирів.
Буріння другого стовбуру з обсаджених свердловин є одним з ефективних засобів збільшення
продуктивності свердловин, за рахунок розкриття додаткових продуктивних об’єктів або
відновлення роботи свердловин, які закінчили експлуатувати з аварійних чи інших причин.
Буріння бокових похилих або горизонтальних стовбурів з експлуатаційної колони вертикальної
або похилої свердловини дозволяє відновити приплив вуглеводнів, збільшити дебіт свердловини
за рахунок розкриття продуктивного пласта похило-спрямованим чи горизонтальним стволом,
скоротити обсяги буріння нових свердловин та зменшити капітальні вкладення на розробку
родовища. Реалізація завдання по відновленню свердловини бурінням бокового стовбуру
виконується по складній технологічній схемі після виконання наступних робіт: - монтаж
установки капітального ремонту свердловин та циркуляційного обладнання для буріння
роторним або турбінним способом; - вилучення з свердловини глибинного обладнання; -
закачування в зону перфорації цементного розчину, для ізоляції і попередження газопроявлень; -
очищення і шаблонування свердловини. Технологія проводки бокового стовбуру свердловини
включає наступні етапи: - визначення фактичного положення стовбуру бездіючої або аварійної
свердловини; - вирізання ділянки колони або «вікна»; - буріння бокового стовбуру; - проведення
періодичного контролю за положенням відхилювача і параметрами стовбуру свердловини; -
закінчування свердловини (спуск хвостовика). - освоєння пробуреного бокового стовбуру
свердловини. Інтенсифікація припливу газу використовується, як для збільшення дебіту
свердловин, так і поліпшення техніки і технології розкриття пласта удосконаленням обладнання,
яке використовується при експлуатації свердловин. Методи інтенсифікації припливу газу до
вибою свердловин, які планується виконуватися: – гідравлічний розрив пласта (ГРП) і його різні
варіанти: багаторазовий ГРП, спрямований ГРП, ГРП на солянокислотній основі, тощо; –
солянокислотна обробка і її варіанти; – гідропіскоструминна перфорація й її поєднання з ГРП і
солянокислотною обробкою. Гідравлічний розрив пласта - технологічний процес закачування
рідкої суміші під тиском, достатнім для розкриття природних чи утворення штучних тріщин у
продуктивному пласті (пластах) із подальшим закачуванням рідини (на водній або вуглеводневій
основі, кислотні розчини, тощо) із розклинювачем або без нього для створення високої
пропускної здатності з метою отримання припливу пластових флюїдів у свердловину після
закінчення процесу. Технологію перфорації застосовують для якісного вторинного розкриття
продуктивного пласта або для створення спеціальних отворів в експлуатаційній колоні для
продавлювання ізолюючих речовин за колону з метою відновлення якості цементного каменю.
Гідравлічний розрив пласта без закріплення тріщини - спосіб гідравлічного розриву пласта під
час якого у пласт із визначеною подачею і тиском, більшим за тиск розкриття тріщин,
нагнітається рідина без розклинювача тріщин для розкриття існуючих та ініціювання утворення
нових тріщин, із метою збільшення проникності привибійної зони. Кислотний гідравлічний
розрив пласта - спосіб гідравлічного розриву пласта без закріплення тріщин, при якому у пласт,
при тиску більшому за тиск розкриття тріщин, нагнітають кислотні розчини, які утворюють
додаткові канали шляхом розчинення породи навколо тріщин у зоні проникнення кислоти.
Абразивно-струминний розрив пласта - метод інтенсифікації притоку вуглеводнів, який полягає в
послідовному прорізанні вертикальних щілин в інтервалі продуктивного пласта та здійснення
розриву пласта без використання пакеруючих пристроїв, при цьому розрив пласта відбувається
за рахунок використання динамічного тиску струменя високої швидкості при одночасному
закриванні засувки міжтрубного простору. Гідропіскоструминна перфорація - метод вироблення
каналів в колоні обсадних труб, цементному кільці та в породі продуктивного горизонту за
рахунок гідроабразивної дії струменя високої швидкості. Застосування технології вторинного
розкриття продуктивного пласта шляхом гідромеханічної перфорації дозволяє: - здійснювати
розкриття експлуатаційних колон в ощадливому режимі; - зберегти досягнуту якість
розмежування пластів, що є основним фактором збільшення безводного періоду експлуатації
свердловин; - вільний прохід до інтервалу перфорації будь-яких технологічних рідин (розчини
хлористого калію, хлористого кальцію, кислот, тощо); - здійснювати перфорацію при низьких
надлишкових тисках, що забезпечує безпеку при виконанні робіт. Роботи з обмеження припливу
пластових, закачуваних вод передбачають ізоляційні роботи у видобувних і нагнітальних
свердловинах. Методи обмеження припливу пластових вод у свердловини поділяють на : 1)
закачування селективних та неселективних ізолюючих матеріалів. 2)встановлення непроникних
мостів (пробок). 3) створення водоізоляційних екранів на межі контакту нафта-вода або газ-вода.
4) встановлення ізолюючих пакерів або пластера. Ловильні роботи по ліквідації аварій і
ускладнень, які виникають у свердловинах є найбільш складними і трудомісткими видами робіт,
що виконуються при капітальному ремонті свердловин. У процесі проведення робіт по
капітальному ремонту свердловин можливі аварії або ускладнення, до яких відносяться: 1)
падіння у свердловину предметів при спуско-підйомних операціях (СПО); 2) падіння у
свердловину труб, штанг і інших предметів, які частково або повністю перекривають зону
перфорації; 3) прихват труб у процесі цементування, поглиблення і промивки свердловин; 4)
залишення у свердловині доліт, шарошок, райберів та інших інструментів у процесі зарізання і
буріння другого стовбура, поглиблення і розбурювання цементного стакана; 5) обрив
каротажного кабелю при проведенні геофізичних досліджень свердловин (ГДС); 6) обрив
довгомірних колтюбінгових гнучких труб; 7) обрив ловильного інструменту або бурильних труб
при роботі гідравлічним домкратом із метою звільнення прихоплених труб, що не піддаються
розходженню; 8) злам бурильних труб, ловильних інструментів при виправленні порушень у
експлуатаційній колоні і в зоні фільтра; 9) прихват печаті при дослідженні порушень колони і в
зоні фільтра; 10) прихват пакерів; 11) зминання експлуатаційної колони і прихоплення нею
насосно-компресорних труб (НКТ). До числа операцій при ліквідації аварій і ускладнень
відносяться: вилучення прихоплених труб, витягування труб, що впали, вилучення труб, які
прихоплені цементом, вилучення окремих предметів із свердловини, вилучення каротажного
кабелю, канату та дроту, чищення стовбура свердловини для видалення сторонніх предметів,
вирізання труб, вилучення прихоплених пакерів, вилучення обірваних гнучких колтюбінгових
труб. Консервація свердловин проводиться з урахуванням можливості повторного введення її в
експлуатацію або проведення в ній ремонтних або інших робіт. Роботи з консервації та
розконсервації свердловин здійснюються за індивідуальними планами підприємства. При
наявності міжколонних проявів до початку робіт по консервації проводять відповідні ремонтно-
відновлювальні роботи за спеціальними планами. Розконсервація свердловини здійснюється для
відновлення свердловини після консервації до стану, придатного для подальшого використання її
за призначенням. Буде проведено глушіння свердловини. Демонтаж фонтанної арматури,
підняття ліфта НКТ, розбурка цементного мосту, очистка вибою, Проведення ГДС, спуск нового
ліфта НКТ. Ліквідації підлягає свердловина, яка виконала своє призначення та її подальше
використання за прямим призначенням чи для інших господарських цілей є неможливим чи
недоцільним із геологічних, технічних, економічних, екологічних та інших причин, відповідно до
ст. 54 «Ліквідація і консервація гірничодобувних об’єктів» Кодексу України про надра.
Надрокористувач зобов’язаний ліквідувати свердловину, якщо вона виконала своє призначення
та її подальше використання за прямим призначенням чи для інших господарських цілей є
недоцільним або унеможливлено з геологічних, технічних, економічних, екологічних чи інших
причин у відповідності з вимогами СОУ 11.2-00013741-001:2007, та НПАОП 11.1-1.01-08.
Індивідуальний план проведення ізоляційно-ліквідаційних робіт по свердловині, яка підлягає
ліквідації, складається організацією на балансі якої вона знаходиться, погоджується з аварійно
рятувальною службою по попередженню і ліквідації відкритих фонтанів. У разі повної або
часткової ліквідації свердловини передбачається її приведення у стан, який гарантує безпеку
людей, майна, навколишнього природного середовища і охорону надр. Згідно Закону України
«Про оцінку впливу на довкілля», об'єкт планованої діяльності відноситься до другої категорії
видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають
оцінці впливу на довкілля – ст. 3, ч. 3, п. 1 (глибоке буріння, у тому числі геотермальне буріння,
буріння з метою зберігання радіоактивних відходів, буріння з метою водопостачання (крім
буріння з метою вивчення стійкості ґрунтів)); ст. 3, ч. 3, п. 3 (видобування корисних копалин,
крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи
землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим
використанням); ст.3, ч.3, п.14 (розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов
провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження
планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне
переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів, зазначених у
пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до
критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України).
6. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами:
щодо технічної альтернативи 1.
Капітальний ремонт свердловини здійснюватиметься буровим верстатом з дизель-
електричним приводом, згідно ДСП 173-96 санітарно-захисна зона становить 500 м. Виконання
вимог щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони надр. Сортування
відходів та передача їх спеціалізованим підприємствам у відповідності до встановлених
санітарно-гігієнічних вимог і природоохоронного законодавства. Забір підземних вод здійснювати
згідно з Водним кодексом України. Викиди від стаціонарних джерел повинні здійснюватися за
наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Виконання правил
протипожежної безпеки.
щодо технічної альтернативи 2.
Екологічні та інші обмеження планованої діяльності аналогічні технічній альтернативі 1,
окрім того що капітальний ремонт здійснюється буровими верстатами з електричним приводом
(згідно ДСП 173-96 санітарно-захисна зона становить 300 м).
щодо територіальної альтернативи 1.
Дотримання розмірів санітарно-захисної зони; дотримання дозволених рівнів акустичного
забруднення; дотримання значень гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих
речовин в атмосферному повітрі населених пунктів; організація спеціально відведених та
відповідно обладнаних місць для тимчасового зберігання відходів; дотримання значень ГДК в
ґрунтах, поверхневих та підземних водах; збереження різноманіття об’єктів рослинного й
тваринного світу, недопустимості погіршення середовища існування, шляхів міграції та
розмноження тварин; дотримання охоронних зон газопроводів-шлейфів, відповідно до вимог
нормативних документів.
щодо територіальної альтернативи 2.
Не розглядаються у зв’язку з відсутністю територіальної альтернативи 2.
7. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами:
щодо технічної альтернативи 1.
- організація відведення дощових та талих вод; - всі трубопроводи, підземні резервуари і
металеві комунікації підлягають антикорозійному захисту; - розробка та виконання комплексу
технологічних, технічних, організаційних рішень для забезпечення надійної безаварійної роботи;
- проведення контрольно-аналітичних досліджень стану атмосферного повітря, водного
середовища та облік відходів з передачею їх спеціалізованим підприємствам; - періодичне
навчання та атестація персоналу з правил експлуатації обладнання, техніки безпеки та охорони
навколишнього середовища.
щодо технічної альтернативи 2.
Аналогічні технічній альтернативі 1. Додатково необхідне прокладання лінії електропередач
для організації капітального ремонту з електроприводом.
щодо територіальної альтернативи 1.
- компонування комплексу технологічного обладнання з урахуванням вимог техніки безпеки і
виробничої санітарії; - покриття доріг, проїздів, майданчиків бетонним покриттям.
щодо територіальної альтернативи 2.
Не розглядаються у зв’язку з відсутністю територіальної альтернативи 2.
8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля:
щодо технічної альтернативи 1.
Атмосферне повітря - вплив від продуктів згорання дизельного палива при роботі двигунів
внутрішнього згорання технологічного обладнання, продуктів згорання електродів при
зварюванні під час будівельно-монтажних робіт, при роботі автоспецтехніки; продуктами
спалювання флюїду на факелі, з ємностей для зберігання дизельного палива. Геологічне
середовище (надра) - передбачається короткочасний вплив при капітальному ремонті
свердловин. Вплив виявляється у вигляді порушення природного стану геологічного розрізу в
процесі ремонту свердловин. Водне середовище - вплив на підземні води можливий в разі
порушення технологічних процесів під час капітального ремонту свердловин чи можливих
наслідків аварійних ситуацій. Забезпечення водою капітального ремонту передбачається шляхом
підвозу технічної води, придбаної згідно договорів. На питні потреби передбачається
використання бутильованої привозної води. Рельєф, ґрунти, ландшафт - виділення нових
незабудованих земельних ділянок не передбачається. Територія існуючих свердловин є
впорядкованою. Вплив відсутній. Шум, вібрація - можливе шумове навантаження за рахунок
роботи дизельгенераторів, техніки, яка використовується для будівельних робіт та руху
автотранспорту. Відходи – можливе утворення - відпрацьованих промивальних рідин, бурового
шламу, відходів розчинів кислот чи основ, тари металевої, залишків електродів, шламу септиків,
масного ганчір’я, ТПВ. Відходи тимчасово розміщуються у спеціально відведених місцях
відповідно до класу небезпеки, звідки видаляються для подальшого поводження згідно
укладених договорів з спеціалізованими підприємствами.
щодо технічної альтернативи 2.
При проведенні капітального ремонту за технічною альтернативою 2, будуть додаткові
впливи пов’язані з прокладанням лінії електропередач, а саме: додаткові викиди і шумовий вплив
при роботі будівельної техніки; додаткові відходи при будівельних роботах; додатковий відвід
землі для траси лінії електропередач і вплив на ґрунти в межах цієї траси; додаткове споживання
водних ресурсів на господарсько-побутові та технологічні потреби.
щодо територіальної альтернативи 1.
Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля можливі в межах санітарно-захисної
зони та виділених земельних ділянок під провадження планованої діяльності, при експлуатації
обладнання, машин та іншого обладнання
щодо територіальної альтернативи 2.
Не розглядаються у зв’язку з відсутністю територіальної альтернативи 2.
9. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів,
які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити
відповідний пункт і частину статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”).
Друга категорія
1 Глибоке буріння Глибоке буріння, у тому числі геотермальне буріння, буріння з метою
зберігання радіоактивних відходів, буріння з метою водопостачання (крім буріння з метою
вивчення стійкості ґрунтів);"
10. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому
числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав,
довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених
держав).
Підстав немає
11. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до
звіту з оцінки впливу на довкілля.
Плановий обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту
з оцінки впливу на довкілля у відповідності з ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на
довкілля».
12. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості.
Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і,
отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на
довкілля”. Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:
підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля;
проведення громадського обговорення планованої діяльності;
аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової
інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості
під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного
впливу, іншої інформації;
надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що
враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту;
врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої
діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення.
У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на
довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість
провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на
довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для
участі у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації
інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії
розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на
довкілля.
На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше
25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції
до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у
громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки
впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.
У період воєнного стану в Україні громадські слухання проводяться у режимі
відеоконференції, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення
звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення.
13. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає
включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
Протягом 12 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті
уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у
пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу
досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на
довкілля.
Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку
впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля
(зазначений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та
розгляду Ваших зауважень і пропозицій.
У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в
Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом
трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм
підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під
час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати
частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі
громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає
включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до
звіту з оцінки впливу на довкілля.
14. Рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде
Висновок з оцінки впливу на довкілля
(вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”)
що видається Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської ОВА
(орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення)
15. Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та
рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля,
необхідно надсилати до
Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ,
36000, м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, eko@adm-pl.gov.ua, (0532) 56-95-08,
Олейніков Сергій Олексійович
(найменування уповноваженого органу, поштова адреса, електронна адреса, номер телефону та контактна особа)
{Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ No 824 від 14.09.2020}
